Ухвала
Іменем України
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 532/308/15-к
провадження № 51-6180впс 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Полтавського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 з апеляційною скаргою його захисника
ОСОБА_5 на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області
від 28 серпня 2019 року з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
в с т а н о в и в:
До Верховного Суду надійшло подання Полтавського апеляційного суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) про направлення матеріалів провадження про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 з апеляційною скаргою його захисника ОСОБА_5 на розгляд з одного суду апеляційної інстанції до іншого.
Подання мотивовано тим, що вапеляційному суді неможливо утворити склад суду для розгляду апеляційних скарг на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 28 серпня 2019 року через недостатню кількість суддів заспеціалізацією.
Учасникам судового провадження було повідомлено про час та місце розгляду подання Полтавського апеляційного суду, проте в судове засідання вони не з`явилися, щонеперешкоджає його розгляду. Заперечень і клопотань про відкладення розгляду подання не надійшло.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи, наведені в поданні, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.
Положеннями ч. 3 ст. 34 КПК передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Протокол та звіт щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року свідчать про те, що визначення складу колегії суддів для розгляду вказаних матеріалів не відбулося через відсутність потрібної кількості суддів.
Згідно з даними, що містяться на офіційному сайті «Судова влада України», у судовій палаті з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду працюють десятеро суддів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, дев`ятьом із вказаних суддів задоволено самовідводи в зазначеному кримінальному провадженні, а суддя ОСОБА_10 перебуває у відпустці з 23 вересня по 15 жовтня 2019 року.
За таких обставин вказані судді не можуть бути включені до автоматизованого розподілу цієї судової справи для розгляду апеляційної скарги захисника
ОСОБА_5 на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області
від 28 серпня 2019 року.
З урахуванням наведеного та положень ст. 34 КПК колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подання Полтавського апеляційного суду та направити матеріали провадження із зазначеною апеляційною скаргою захисника
ОСОБА_5 з Полтавського апеляційного суду до Харківського апеляційного суду як найбільш територіально наближеного суду для розгляду вапеляційному порядку.
Керуючись ст. 34 КПК, Верховний Суд
п о с т а н о в и в:
Подання Полтавського апеляційного суду задовольнити.
Матеріали провадження про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 з апеляційною скаргою його захисника
ОСОБА_5 на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від
28 серпня 2019 року направити до Харківського апеляційного суду для розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
С у д д і :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
